Перша сторінка

Хто на сайті

Зараз на сайті 0 користувачів і 1 гість.

Контакт-центр суду 0-800-501-492

"Електронне правосуддя в Україні: бути чи не бути", - інтерв'ю судді Руслана Арсірія про перспективи впровадження ЄСІТС

Чому в Україні не запрацювала ЄСІТС (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система); чому в судах різна практика по роботі з програмним продуктом; як наразі суди намагаються впоратися з реалізацією норм процесуальних кодексів щодо подання процесуальних документів в електронному вигляді? На ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» відповів суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Руслан Арсірій.

 

 ЄСІТС мала запрацювати повноцінно з 1 березня 2019 року. Проводилися відповідні закупівлі, був розроблений проект Положення про ЄСІТС, визначено пілотні суди для тестування окремих модулів. Чому, на Вашу думку, не вдалося розпочати її роботу?

 

Головна причина невдалого запровадження ЄСІТС, на мою думку, полягає у відсутності концепції, яка б враховувала нормотворчу діяльність, правозастосування, фінансові, матеріальні, кадрові питання та можливості програмного забезпечення.

Ви зараз мене можете поправити і сказати, що певна концепція запровадження ЄСІТС все ж таки існувала, і будете праві. Однак, в ній не були враховані зазначені вище аспекти, що і призвело до фіаско.

Наприклад, мене як суддю адміністративного суду, турбує неунормованість функціонування такої системи, а саме – відсутність в процесуальних законах чітких норм застосування ЄСІТС. Не варто забувати, що це система, за допомогою якої здійснюється судочинство. Суддя адміністративного суду, в своїй роботі, окрім інших законодавчих актів, повинен керуватися Кодексом адміністративного судочинства України, в якому на сьогодні лише рамково окреслено особливості роботи з ЄСІТС. Мене відверто дивує, коли хтось говорить про необхідність застосування наказів чи інструкцій ДСА при здійсненні судочинства. Документи ДСА, як і ДП «ІСС», жодним чином не можуть доповнювати процесуальний закон. Тому, власне, я і не погоджуюсь із запровадженням ЄСІТС у спосіб експерименту над судочинством.

Також було б доречно при аналізі невдач запровадження ЄСІТС запитати думку інших фахівців, що працюють з системою діловодства в судах.

Так, на IT-відділи в судах покладається відповідальність за супроводження впровадженого програмного забезпечення, до них надходять від користувачів претензії до роботи електронного діловодства. Слід зазначити, що працівники ІТ-сфери проблеми бачать трошки по-іншому: ймовірно, для них головною причиною невдалого впровадження нової програми буде, наприклад, невідповідність протоколу передачі даних, який формує система документообігу суду і WEB-інтерфейсу кабінету користувача. IT-відділи також можуть вимагати чіткого врегулювання питань достовірності електронних документів, збережених в цій системі, ідентифікації підписантів, захисту даних в її мережі та інше.

У керівника апарату можуть, наприклад, виникати труднощі з кадровими призначеннями на посади осіб, відповідальних за впровадження нової системи в суді. Але розробники не вивчали ні цих питань, ні багатьох інших.

Саме тому я і наголошую на розробці системного документу (концепції), який би враховував подібні аспекти всіх без виключення залучених до системи осіб. Така концепція потрібна, перш за все, не для отримання бюджетних коштів для подальшого освоєння, а з метою формування стратегії розвитку та чіткого розуміння, що має змінитися під час впровадження і хто за це відповідальний. 

 

Чому прогнози щодо швидкого впровадження ЄСІТС досить песимістичні?

 

Найцікавіше, що такі прогнози роблять ДСА та розробник продукту. На їх думку, повноцінний запуск ЄСІТС відбудеться не раніше 2023 року. Однак, у цьому питанні головне не швидкість, а якість впровадження.

Нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань правової політики підтримав створення робочої групи з питань цифровізації правосуддя. Там обіцяють сприяти ефективній автоматизації роботи судів та сторін у справах, а також об’єднанню всіх причетних до правосуддя. Це надзвичайно важливий аспект, адже, діджиталізація повинна синхронно проходити у всіх органах влади та сферах нашого життя. Сподіваюсь, якісний підхід цього разу переважить над всіма іншими параметрами.

До речі, серед пріоритетів діяльності органів правопорядку та прокуратури на 2020 рік визначено створення сумісно із судами системи ведення проваджень. Йдеться про електронну систему ведення кримінальних проваджень, яка буде сумісною з відповідними системами судових органів, з метою ефективного розподілу робочого навантаження, дотримання строків на генерації статистики у реальному часі.

Вищенаведене – це ті кроки, з яких, власне, і мала б починатись робота над впровадженням ЄСІТС.

 

Доки ЄСІТС не функціонує повноцінно, користувачі звертаються до судів з процесуальними документами через Електронний кабінет. Втім, вони скаржаться на численні помилки. Як вони наразі обробляються та чи вдосконалюється робота Електронного кабінету? Чи не було пропозиції призупинити його роботу від судів?

Я думаю, що причиною скарг користувачів, тобто, сторін процесу, є, в першу чергу, різна практика суддів у процесі роботи з тим продуктом, який ДСА називає ЄСІТС.

Причина неоднакових підходів полягає, як я вже зазначав, у відсутності законодавчої регламентації електронного документообігу в судах. Замість того, щоб спочатку закріпити на законодавчому рівні всі аспекти нової системи, а вже потім створювати в цих рамках програмне забезпечення, у нас відбувається все навпаки.

Створюється невідомий програмний продукт, який штучно намагаються пристосувати до судівництва за допомогою наказів ДСА. Так не повинно бути! В судочинстві не повинно бути експериментів, адже це ставить під сумнів законність процесуальних дій, що, в кінцевому рахунку, впливає на ефективність відновлення прав громадян.

 

 Як відомо, обладнання, на якому наразі працює Єдиний реєстр судових рішень, не витримує навантаження. Чи є проблеми з доступом до Реєстру?

 В мене, як судді, проблем з реєстром немає. Завершивши розгляд справи, я відправляю рішення до Реєстру судових рішень. За його оприлюднення та подальше зберігання відповідає утримувач Реєстру. Що стосується учасників справ, то я дійсно часто чую нарікання на його роботу. Саме тому розробникам слід працювати з кожною групою стейкхолдерів окремо, а в цьому випадку – це сторони судового процесу, прокурори, адвокати та інші зацікавлені особи.

 

Які наразі проблеми існують з Реєстром?

Я вважаю, що це питання повинна ставити Державна судова адміністрація відповідальним розробникам. Необхідно зробити детальний аналіз існуючих недоліків та чіткий план по їх усуненню.

 

Які проблемні питання наразі не вирішено ДСА та ДП «ІСС»? Чи впливають вони безпосередньо на правосуддя?

Парадокс полягає в тому, що ДСА та ДП «ІСС» жодним чином не повинні впливати на правосуддя. І якщо у когось вимальовується наступний логічний зв’язок: ДП «ІСС» - ДСА – суд – суддя – судове рішення,  то, у такому разі, суд не буде виглядати незалежним, хоча саме таким він і повинен бути.

Це основа, яка повинна бути непорушною в процесі численних реформ будь-якої складності. Адже ЄСІТС планується безпосередньо пов’язати з такими інститутами судового процесу як визначення складу суду, отримання та зберігання доказів, представництво та доступ до документів судових справ, складання, відтворення та зберігання судових рішень.

 

 Під час аудиту, проведеного Право-Justice, експерти прийшли до невтішних висновків. Зокрема, що ДП «ІСС» не узгоджувало процес впровадження ЄСІТС з суддівськими колективами, які є безпосередніми користувачами Системи. Наразі ситуація така ж сама або ДП «ІСС» все ж почала з’ясовувати, що треба покращити?

Дійсно, напередодні нового року було оприлюднено результати аудиту впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та електронного суду в Україні. Така перевірка була проведена експертами проекту «Право-Justice». Нам відомі висновки міжнародних експертів, які зокрема свідчать: ДП «Інформаційні судові системи» не  виконало покладену на нього функцію із впровадження «Електронного суду». Було зроблено лише третину із запланованого, розроблено 4 з 13 модулів, при цьому фактична вартість одного із запущених модулів на 180% перевищує запланований бюджет, а розробка модуля відкритих даних досі не почалася. Судді та працівники апаратів судів як основні користувачі не були системно залучені до процесу розробки нової програми. Як результат, інтереси, потреби та вимоги суддів та інших ключових зацікавлених сторін недостатньо представлені в процесі планування та управління розробкою ЄСІТС.

Щодо участі у розробці ЄСІТС, то, ні колектив, ні окремі судді ОАСК до цього процесу не залучались, проблеми автоматизації судочинства розробниками на базі нашого суду не вивчалися. Конкретні недоліки комп’ютерних програм, встановлених в суді, вирішуються постфактум. Тобто, суддя, або працівник апарату вказує на проблему, працівник ІТ-відділу усуває власними силами, або формулює завдання розробнику і вирішення проблеми ставиться в чергу. На скільки оперативно та ефективно буде усунуто недолік, ніхто точно не може сказати.

Протягом минулого року я не відчув, що хтось дуже сильно переймався виправленням помилок у програмі, старт якої було відтерміновано. Принаймні, в ОАСК ніхто не запитував навіть про існування таких проблем. Натомість ДСА 1 січня 2020 року ввела в дію інструкцію з діловодства, яка не містить жодної згадки про ЄСІТС.

 

 

Контактна інформація суду

Окружний адміністративний суд

міста Києва

01051, м. Київ,

вул. Петра Болбочана, 8, корп.1

(Керівництво суду, судді, канцелярія,

помічники та секретарі суддів)

03150, м. Київ,

вул. Велика Васильківська, 81а

(Судді, помічники та секретарі суддів)

E-mail: inbox@adm.ki.court.gov.ua

 Телефон для довідок:

    +38 (044) 591-55-64

Контакти для прийому запитів

 відповідно до Закону України

«Про доступ до публічної інформації»

Телефон: +38 (044) 591-55-63

E-mail: info@adm.ki.court.gov.ua

Графік роботи

Пн. - Чт. з 8:00 до 17:00

Пт. з 8:00 до 15:45

Обідня перерва

12-00 до 12-45

Графік прийому громадян

Керівництво Окружного адміністративного суду міста Києва проводить особистий прийом громадян, представників юридичних осіб, об’єднань громадян без статусу юридичної особи за наступним графіком:

 

Голова суду

Вовк Павло Вячеславович

Остання середа місяця з 09.00-11.00 год.


Заступник Голови суду

Келеберда Володимир Іванович

Другий і четвертий вівторок місяця з 09.00-11.00 год.


Заступник Голови суду

Аблов Євгеній Валерійович

Перший і третій понеділок місяця з 14.00-16.00 год.


Керівник апарату суду

Миронюк Дмитро Миколайович

Перший вівторок місяця з 14.00-16.00 год.